Практический опыт по внедрению механизмов проектного управления для построения городской инфраструктуры.

ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД У ВПРОВАДЖЕННІ МЕХАНІЗМІВ

ПРОЕКТНОГО УПРАВЛІННЯ ДЛЯ РОЗБУДОВИ МІСЬКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

 

ГВЕТАДЗЕ Іван Георгійович – депутат донецької міської ради, Голова постійної комісії з питань енергозбереження, енергоефективності міського господарства, заслужений будівельник України, к.і.н

ПРИХОДЬКО Роман Вікторович – завідувач відділу очищення стічних вод Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторськотехнологічний інститут міського господарства», к.держ.упр

Система збирання, транспортування та очищення стічних вод в Україні знаходиться в незадовільному стані. Сьогодні зношеність переважної більшості каналізаційних мереж та колекторів сягає 80-100 відсотків, а каналізаційні очисні споруди використовують застарілі технології очищення стічних вод, що не дає можливості дотримуватися існуючих нормативів очищення, не кажучи вже про досягнення Європейського рівня. Окремо слід виділити обробку та утилізацію осадів, яка практично відсутня і в кращому випадку обмежується механічним обезводнюванням. Через це знижується якість води в поверхневих водоймищах, а навколо міст і селищ накопичилися десятки мільйонів тон осадів, що разом із сміттєзвалищами створюють небезпечну екологічну і санітарно-епідеміологічну ситуацію. Все це в системному плані через прямі втрати від забруднення навколишнього середовища  і необхідність майбутніх витрат на його відновлення завдає громаді додаткові економічні збитки.  Наприклад,  теперішні збитки:

  • погіршення санітарно-епідеміологічної ситуації → зростання захворюваності → збитки від збільшення видатків на охорону здоров’я; 
  • накопичення осадів → втрата земельних ресурсів → втрата коштів від оренди та продажу земельних ділянок;
  • забруднення водних ресурсів → збитки від збільшення витрат на отримання питної води належної якості майбутні збитки:
  • зростання захворюваності → зменшення середньої тривалості життя→ збитки від погіршення демографічної ситуації;
  • втрата земельних ресурсів → зменшення балансової вартості активів громади → збитки від витрат на відновлення активів;
  • збільшення витрат на отримання питної води належної якості→ циклічний геометричний процес зростання витрат.

Цих прикладів можна навести безліч – ніхто ніколи цього не враховує ні в тарифоутворенні, ні в плануванні розвитку галузі, ні в розробці перспективних планів громад. 

Тобто, житлово — комунальне господарство зараз існує за рахунок майбутніх поколінь, майбутніх бюджетів, майбутніх ресурсів, нещадно знищуючи вже сьогодні ці можливі майбутні ресурси. 

Зараз загально прийнята теза про те, що через масштабність проблем і необхідність великих капітальних вкладень, територіальні громади не в змозі навіть сподіватися на самостійне вирішення цих питань.  Крім того, державне бюджетне фінансування капітальних видатків через складну економічну ситуацію майже відсутнє. Популістські політичні рішення щодо економічно необґрунтованих тарифів унеможливлюють залучення приватних інвестицій в цю галузь. Тобто – «ситуація тупикова».

З огляду на вищезазначене, метою цієї статті є спроба переконати вас у зворотному. 

Комплексне вирішення будь-якого завдання потребує системного підходу, який як відомо, має три головних напрями: соціальний, економічний та екологічний. І тому для досягнення довготривалого сталого позитивного  ефекту від впровадження проекту, необхідно враховувати  всі ці напрямки. Ігнорування якогось із них може надати лише короткострокове покращення:

  • збитковість фінансової моделі проекту унеможливіть його довготривале існування;
  • відкладання на майбутнє вирішення екологічних проблем призведе до нагромадження необхідних витрат, та з часом призведе до руйнації запланованої фінансової моделі;
  • ігнорування проектом покращення якості послуг збільшить соціальну напругу, що поставить під сумнів саму можливість реалізації жодної фінансової моделі за рахунок запровадження економічно обґрунтованих тарифів – єдиного можливого ринкового джерела фінансування.

Тобто, іншими словами, разом із покращенням якості послуг для мешканців, реалізація проекту повинна суттєво покращити екологічну ситуацію та мати при цьому максимально можливий економічний ефект.

У цьому, на відміну від досить поширеної думки про конфлікт фінансових інтересів комунальних підприємств — надавачів послуг, органів місцевого самоврядування — ініціаторів запровадження проектів і окремих громадян – які за все це сплачують, немає жодних протиріч і цей приклад навпаки доводить взаємозв’язок напрямків при системному управлінні в комунальному господарстві.  

На наш погляд це триєдине (суспільно-фінансово-екологічне) завдання вирішується лише шляхом запровадження комплексних сучасних технологій, які базуються на концепції сталого розвитку.

З нагальною необхідністю вирішення критичної ситуації у водопровідноканалізаційному господарстві Донецька міська рада зіштовхнулася в 2010 році. Нехтування екологічною складовою призвело до реальної загрози виникнення надзвичайної ситуації, яка була спровокована тим, що будівництво споруд зупинилося на стадії очищення стічних вод, а блок обробки осадів лишився недобудованим. Тому необроблений мул направляється на мулові майданчики, забруднюючи при цьому навколишнє середовище. На цих майданчиках накопичилося більше

2,5 млн. куб. м. суміші осадів, при цьому щорічно на очисних спорудах додатково утворюється близько 500 тис. куб. м. осаду. Загальна площа мулових майданчиків, яких катастрофічно не вистачає, складає вже біля 140 га, площа мулових ставків – 9 га. Розширення площі мулових майданчиків потребує не тільки виведення земель із сільськогосподарського використання, а й кратного розширення санітарної зони, де заборонене агропромислове виробництво. Не вирішення питання щодо розширення площ тягне за собою реальну загрозу техногенної катастрофи в заплаві головної водної артерії Донбасу – річки Кальміус. 

Тоді, за ініціативи постійної комісії міської ради з питань енергозбереження, енергоефективності міського господарства, для вивчення ситуації та визначення шляхів вирішення проблеми, розпорядженням міського Голови була створена робоча група під керівництвом заступника міського Голови.   До складу Робочої групи увійшли керівники : КП «Донецькміськводоканал», управління будівництва та перспективного розвитку, управління екологічної безпеки, управління капітального будівництва, управління благоустрою та комунального обслуговування, управління із зв’язків з громадськістю.

Перед робочою групою були поставлені конкретні часові терміни формування технологічного завдання, яке повинне передбачити наступні вимоги до проекту: 

  • відповідність українським та європейським нормативам;
  • покращення екологічної ситуації;
  • припинення накопичення осаду;
  • поступове очищення мулових майданчиків        з        наступною рекультивацією вивільнених земель; 
  • найнижчу можливу собівартість утилізації осаду.

Робочою групою  було визначено, що першочерговою для міста є проблема обробки та утилізації накопичених осадів, і перші інвестиції потрібні саме для вирішення цієї проблеми. Але головним було розуміння, що для успішної реалізації наміченого треба спочатку вкласти власні кошти в розробку зрозумілої техніко-економічної моделі і лише в подальшому виходити в залежності від окупності проекту на  потенційних інвесторів, або на надавачів кредитних ресурсів При цьому підготовлена документація повинна відповідати як вимогам законодавства України, так і вимогам міжнародних фінансових організацій.

Зрозуміло, що і потенційний Кредитор і тим паче потенційний Інвестор  повинні бачити на що планується спрямувати кошти, який результат очікується і яким чином планується повертати  гроші. Нажаль на сьогодні переважна більшість міст, що зацікавлені в отриманні коштів не тільки не мають необхідної документації, але й чітко не уявляють на вирішення яких проблем і в який спосіб їм необхідні гроші. 

Тому Робоча група розпочала свою роботу з вивчення технології КОС, на яких впроваджені принципово відмінні за технологіями повні цикли обробки та утилізації осаду. Огляд найпоширеніших технологій наведений у  Таблиці 1.

 

 

 

ТАБЛИЦЯ 1  Технологічні особливості обробки осадів на очисних спорудах.

Місто розташування

КОС

 

Технологічні особливості обробки осаду

Збродження для

отримання біогазу

Попереднє зневоднення

Сушіння

Термічна утилізація

Використання теплової енергії осаду

1. Брно + + +

на цементному заводі

електрогенератор

на біогазі,

сушіння осаду,

виробництво цементу

2. С.-Петербург +

+

на КОС

опалення житла

3. Зелена Гура + +

+

на КОС, 

в котельнях міста

сушіння осаду, опалення житла

 

Після ознайомлення з результатами дослідження робоча група прийшла до висновку про можливість впровадження на Донецьких очисних спорудах схеми обробки осаду з м. Зелена Гура.  Підставою для такого рішення став SWOT-аналіз, узагальнені висновки якого відображені у Таблиці 2.

ТАБЛИЦЯ 2  Аналіз придатності технологічних рішень для  Донецьких очисних споруд.

ТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕВАГИ НЕДОЛІКИ ПРИДАТНІСТЬ  для Донецьких КОС
1. Брно
  • Повна утилізація осаду
  • Виробництво електроенергії
  • Багатоступеневий технологічний процес
  • Низька калорійність пелет
  • Залежність від цементного виробництва 
  • Відсутнє цементне виробництво.
  • Неможливість утилізації осадів з мулових майданчиків.
2. С.-Петербург
  • Простота технологічного процесу
  • Залежність від наявності споживача тепла
  • Високі питомі витрати природнього газу
  • Додаткові витрати на регенерацію піску 
  • Відсутній споживач тепла.
  • Неможливість утилізації осадів з мулових майданчиків.
3. Зелена Гура
  • Гнучкість технологічного процесу
  • Висока калорійність пелет
  • Багатоступеневий технологічний процес
  • Залежність від споживача пелет 
  • Пелети можуть використовуватись для спалення в котельнях міста.
  • Можлива утилізація осадів з мулових майданчиків.

 

Зауважимо при цьому, що для іншого міста (в залежності від технології очищення стічних вод, хімічного складу осаду, розташування КОС, наявності цементного виробництва тощо) рішення можуть бути зовсім іншими. Тому стратегічні технологічні висновки найкраще доручати професійним експертам. 

Коли робоча група звернулась до Державного підприємства «Науководослідний та конструкторсько-технологічний  інститут міського господарства» (ДП НДТКІ МГ) за науковими висновками щодо технології, ми отримали замість висновку ряд питань: 

  • Яка калорійність осаду (виявляється, що в залежності від реалізованої на КОС технології та термінів зберігання осаду, тепла, отриманого від спалювання осаду, може бути недостатньо навіть на процес його попереднього висушування)?
  • Які фізичні властивості осаду (вологість, гранулометричний склад тощо) — від цього залежить вибір технології його підготовки?
  • Який хімічний склад осаду (вміст забруднюючих речовин) – від цього залежать технічні умови та взагалі можливість його спалювання в міських котельних?
  • Концентрація шкідливих речовин, зокрема діоксинів та фуранів, що утворюються при спалюванні осаду (а вони утворюються обов’язково) – від цього залежить вибір технології очищення димових газів, та багато інших. 

Для отримання відповідей на ці питання, і що найголовніше отримання юридично легітимних документів щодо можливості подальшого застосування технології при проектуванні ДП НДТКІ МГ розробив «Програму та Методику проведення виробничих випробувань технології та обладнання для комплексу термічної утилізації комунальних стоків КОС міста Донецька». Згідно до Методики потрібно: 

  • поставити в Україну все необхідне для обробки осаду устаткування;
  • провести на цьому устаткуванні весь технологічний цикл обробки осаду з Донецьких КОС;
  • зробити за допомогою акредитованих лабораторій необхідні вимірювання на всіх етапах технологічного процесу.

Тому, по-перше, Робоча група звернулась до виробників обладнання для термічної утилізації осадів італійської фірми VOMM S.p.A. з пропозицією промислового випробування технології і обладнання в Україні. Оскільки кожен виробник зацікавлений в отриманні сертифіката відповідності суверенним стандартам своєї продукції, а Робоча група у результатах придатності цієї технології для своїх очисних споруд, тому між сторонами була досягнута домовленість про виробничі випробування. При цьому витрати щодо постачання устаткування та його експлуатації несе Виробник. Оплату послуг щодо вимірювань, досліджень та наукових висновків оплачував Замовник – КП «Донецькміськводоканал». Перелік дослідних установ, які  брали участь в дослідженнях наведений у Таблиці 3. 

ТАБЛИЦЯ 3 

ВИКОНАВЦІ ДОСЛІДЖЕНЬ ПЕРЕЛІК РОБІТ
1. Державне підприємство «Науководослідний та конструкторсько- технологічний інститут міського господарства» (м. Київ) http://www.nikti.org.ua/ 
  • Розробка Програми та Методики проведення виробничих випробувань
  • Науково-технічний нагляд за випробуваннями 
2. Український державний науково-дослідний

вуглехімічний інститут  (м. Харків)  http://www.ukhin.org.ua/ 

 

  • Визначення теплотворної здатності осадів Донецьких КОС
3. НДУ «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» (м. Харків) http://www.niiep.kharkov.ua/  
  • Визначення хімічного складу осадів Донецьких КОС 
  • Проведення інструментальних вимірювань викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
4. Харківська національна академія міського господарства ім. О. М. Бекетова (м. Харків) http://www.kname.edu.ua/  
  • Дослідження складу золи після спалення осадів Донецьких КОС

Таблиці 4 –7 ілюструють результати виробничих випробувань технології та обладнання комплексу термічної утилізації осаду.

ТАБЛИЦЯ 4 Результати дослідження теплотворної здатності проб зневодненого осаду стічних вод Донецьких очисних споруд.*

Найменування  показника Метод випробування Символ, одиниця виміру

Результати аналізу проб

зневодненого осаду стічних вод

Акт №22 від

08.07.2010

Акт №27 від

12.07.2010

1.  Волога робоча

ГОСТ

27314-91 

ISO  589-81 Wrt, % 14,6 6,8
2.  Волога аналітична Wa, % 3,0 2,7
3.  Зольність

ГОСТ

11022-95

ISO  1171-81 Ad, % 32,9 34,4
4. Масова частка загальної сірки 

ДСТУ

3528-97

ISO  334-92 Std, % 1,39 1,59
5.  Вихід летючих речовин

ГОСТ

63822-91

ISO  562-81 Vd, % 60,6 60,4
6.  Масова частка вуглецю

ГОСТ

2408.1-95

ISO  625-96 Cd, % 41,84 40,75
7.  Масова частка водню Hd, % 6,08 6,14
8.  Теплота згоряння

  • вища теплота згоряння сухого беззольного

палива

ДСТУ ISO 

1928:2006

Qsdaf, МДж/кг

          Ккал/кг

28,20

6735

  28,41

6786

  • нижча теплота згоряння сухого беззольного палива

Qidaf, МДж/кг  

          Ккал/кг

19,50

4657

20,15

4813

  • нижча теплота згоряння робочого палива

Qir, МДж/кг  

          Ккал/кг

14,68

3506

15,95

3810

  • — виконано в лабораторії Українського державного науково-дослідного вуглехімічного інституту

 

 

ТАБЛИЦЯ 5 Результати дослідження хімічного складу проб попередньо зневодненого осаду стічних вод Донецьких очисних споруд.*

Найменування показника Одиниця виміру Результати аналізу проб осаду стічних вод

Протокол вимірювань 

№ 4001

Протокол вимірювань 

№ 4002

1. Вологість % 78,53 78,91
2. Зольність % 27,87 28,14
3. Сульфати г/кг 4,48 4,12
4. Хлориди г/кг 1,542 1,693
5. Азот амонійний г/кг 2,21 2,06
6. Фосфор загальний г/кг 6,15 5,85
7. Азот загальний г/кг 40,3 38,7
8. Вуглець органічний г/кг 36,1 35,6
9. Азот       білковий  

    Білки = Nбілк* 6,25

г/кг

26,2 

163,8

27,3 

170,6

10. Вуглеводи 

 

—     альфа-целюлоза 

—     геми-целюлоза

г/кг

65,5

14,3

51,6

33,1

11. Жироподібні речовини (сума) 

—     екстраговані діетиловим ефіром  

—     екстраговані спиртобензол. р-н

г/кг

300

192

108

241

165

76

12. Синтетичні поверхнево- активні речовини г/кг 0,64 0,449
13.  Нафтопродукти г/кг 15,1 11,4
14. Сірка загальна г/кг 25,9 27,38
  • — виконано в лабораторії Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем

  

ТАБЛИЦЯ 6  Результати дослідження хімічного складу проб золи від спалювання  осаду Донецьких очисних споруд.*

Найменування показника   Вибір проби
топкова зола середньозмінна залишок з фільтра очищення газів, що випускаються в атмосферу
  Склад, %
1. Fe2O3   2,35 22,54
2. P2O5   0,66 1,53
3. Al2O3   15,54 12,27
4. CaO   7,85 1,12
5. MgO   0,1 0,4
6. K2O   0,51 2,64
7. SiO2   69,12 57,76
  Вміст, мг/кг
1. Cd   1,93 76,2
2. Mn   811 778
3. Cu   486 764
4. As   6,4 41,8
5. Ni   117 208
6. Hg   0,025 0,424
7. Pb   43,0 684
8. Sr   22,9 206
9. Cr   206 206
10. Zn   500 3003
11. Fe   16400 157600
  • — виконано в лабораторії Науково-дослідного інституту хімії Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.

 ТАБЛИЦЯ 7 Результати інструментальних вимірів та хімічних аналізів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при термічній утилізації осаду Донецьких очисних споруд.*

Найменування показника Одиниця виміру

Межові значення результатів вимірів та

аналізів

1.      Тиск статичний Па 1-7
2.      Тиск динамічний  Па 14-25
3.      Тиск повний Па 21-32
4.      Температура

о

С

109-116
5.      Вологість % 20-85
6.      Швидкість м/с 6,0-7,4
7.      Обсяг відведених газів м3/с (н.у.) м3/час (н.у.)

0,300-0,369

1080-1328

8.      Аміак мг/м3(н.у.) не виявлено
9.      Вуглеводні С15 мг/м3(н.у.) не виявлено
10.  Діоксини мг/м3(н.у.) < 1,96E-8
11.  Фурани мг/м3(н.у.) < 1,96E-8
12.  Зважені речовини мг/м3(н.у.) 4,6-9,8
13.  Хлористий водень мг/м3(н.у.) 7,8-11,2
14.  Фтористий водень мг/м3(н.у.) 0,6-0,8
15.  Діоксид сірки мг/м3(н.у.) не виявлено
16.  Оксид вуглецю мг/м3(н.у.) не виявлено
17.  Оксиди азоту (NOx) мг/м3(н.у.) 278,8-404

 

На підставі результатів цих наукових досліджень Робоча група вирішила одразу декілька головних питань: 

  • Був отриманий позитивний експертний висновок Державної санітарноепідеміологічної служби № 05.03.02-0387046 про відповідність технології і обладнання діючому санітарному законодавству України та придатності їх для застосування на КОС.
  • Отримані достовірні дані для технологічних і економічних розрахунків.

Виробник обладнання отримав Сертифікати відповідності Державної системи сертифікації «УкрСЕПРО»: 

  • № UA1.066.0219169-13 на обладнання промислове – фільтр-преси;
  • № UA1.066.0218746-13 на установки безперервної дії для сушіння біомас;
  • № UA1.066.0218748-13 на установки для термічної утилізації біомас.

Про завершення досліджень Робоча група доповіла  на засіданні постійної комісії донецької міської ради з питань енергозбереження, енергоефективності та міського господарства. Після розгляду і схвалення результатів виробничих випробувань Комісія ініціювала рішення міської Ради про виділення коштів на розробку техніко-економічного обґрунтування інвестицій будівництва комплексу термічної утилізації осаду, яке в  березні 2011 р. було розроблено ДП НДТКІ Міського господарства   

Зґідно до технологічних висновків розробленого ТЕО: 

  • Для підготовки до термічної утилізації свіжеутвореного осаду оптимальною є технологія механічного зневоднення суміші свіжих осадів за допомогою камерних фільтр-пресів.
  • Для сушіння і спалювання як кека після механічного зневоднення суміші свіжеутворених осадів, так і для осадів з мулових майданчиків, найбільш оптимальною є технологія фірми VOMM S.p.A., яка пройшла в Україні промислові випробування та складається з секції сушіння, котла-утилізатора та обладнання для очищення димових газів.
  • При цьому частина висушеного осаду спалюється на місці з отриманням теплової енергії, яка забезпечить роботу секції сушіння. Не використаний для сушіння залишок висушеного осаду може бути використаний в якості палива. Його кількість може коливатися від 26 т/добу (при сушінні лише свіже утвореного осаду) до 46 т/добу (при сушінні також осаду з мулових майданчиків).
  • Кінцевий продукт утилізації – зола може бути застосована для рекультивації мулових майданчиків (у випадку вибору цього варіанту), дорожньому господарстві та інших цілях.
  • Крім того, як показують попередні розрахунки, вибрана технологічна схема за всіляких умов дає можливість отримання додаткової теплової енергії.

ТАБЛИЦЯ 8

Основні технологічні характеристики роботи комплексу.*

Найменування показника  
1. Об’єм переробки свіжеутвореного осаду  1600 м3/добу
2. Об’єм переробки осаду з  мулових майданчиків  84 м3/добу
3. Розрахункова питома теплотворна здатність сухої речовини суміші осадів (в оптимальній пропорції зґідно  до п.1 та п.2) 3205 ккал/кг
4. Кількість теплової енергії, що потрібна на сушку осадів  94,03 Гкал/добу
5. Кількість суміші сухих осадів, що необхідно спалити для забезпечення процесу сушки. 34,93 т/добу
6. Кількість суміші сухих осадів, що залишиться для реалізації в якості палива 45,96 т/добу
7. Кількість додаткової теплової енергії, що може бути використана для опалення та отримання гарячої води  54,27 Гкал/добу
  • — виконано в ДП НДТКІ Міського господарства

Розробка ТЕО надала можливість ініціювати громадські слухання та проведення переговорів щодо залучення фінансових ресурсів на розробку та реалізацію проекту. 

Щодо громадських слухань відмічаємо, що цю роботу потрібно розпочинати з          початку      виникнення         ідеї    покращення        інфраструктури.          Кожний вищезазначений етап просування Проекту висвітлювався у засобах масової інформації.     Для   організації          зворотної   комунікації         з          населенням використовувався сайт міського голови. Роботу із збору,  обліку, класифікації звернень громадян, підприємств та громадських організацій щодо Проекту та оперативної відповіді на них виконувало  Управління із зв’язку з громадськістю, керівник якого входить до складу Робочої групи. Підсумкові громадські слухання були проведені     із запрошенням всіх    осіб та представників організацій, які виявили зацікавлення і мали занепокоєність щодо впровадження Проекту. Особливо важливо з юридичної точки зору було офіційно запросити принципово опозиційні (із всіх питань) організації, бо місто на цей час вже мало негативний досвід блокування виділення землі та будівництва заводу з переробки твердих побутових відходів. 

Громадські          слухання    були проведені   безпосередньо    на      території каналізаційних   очисних     споруд,      де      всі     бажаючі     мали можливість ознайомитись не тільки із презентацією проекту, а й з умовами праці працівників          КОС та      якістю        навколишнього середовища         в        районі розташування очисних споруд. З цією метою була організована безкоштовна доставка запрошених та всіх бажаючих із центра міста до місця проведення заходу. Кожну екскурсійну групу супроводжував спеціаліст міськводоканалу, який в дорозі розповів про роботу свого підприємства та проблеми   каналізаційного господарства міста.  На КОС у ході безпосереднього спілкування громадян із спеціалістами, науковцями та виробниками обладнання, які завчасно були ознайомлені із списком проблемних питань, були отримані документально підтверджені вичерпні відповіді і підписаний протокол громадських слухань, який у вересні 2011 р. був затверджений на черговій сесії міської ради. 

На цій же сесії (іншими рішеннями) було схвалено ТЕО та були виділені кошти Управлінню капітального будівництва на розробку проектнокошторисної документації. Попередньо  ТЕО та протокол громадських слухань були розглянуті та схвалені га засіданні постійної комісії донецької міської ради з питань енергозбереження та енергоефективності міського господарства. Одночасно з початком тендерних процедур на розробку проектної документації, Робочою групою розпочато роботи з пошуку джерел фінансування, для чого розпорядженням міського Голови до її складу залучені Управління економіки,  Фінансове управління, компанія-виробник обладнання (VOMM S.p.A.). 

Проаналізувавши можливості міської ради для залучення  фінансування, що узагальнені в Таблиці 9,  Робоча група прийшла до висновку про необхідність діяти в трьох напрямках: 

  • Звернутись до відповідних Міністерств щодо можливості включення нашого Проекту до Державних інвестиційних програм.
  • Направити заявки до Міжнародних фінансових організацій щодо відповідності нашого Проекту критеріям Програм, за якими надаються гранти для фінансування консалтингових послуг.
  • Разом з виробником обладнання визначитись із переліком банківнерезидентів, спроможних профінансувати Проект у необхідному обсязі на прийнятних умовах.

ТАБЛИЦЯ 9 

Аналіз придатності джерел  для фінансування  проекту «Реконструкція КОС в Пролетарському районі м. Донецьк. Будівництво комплексу термічної утилізації осаду»

ДЖЕРЕЛО ПЕРЕВАГИ НЕДОЛІКИ

ВИСНОВКИ 

щодо фінансування Проекту

1. Місцевий бюджет
  • Виключне повноваження міської ради 
  • Відсутність потрібної суми
  • На даний час не є можливим
2. Державний бюджет
  • Відсутність навантажень на місцевий бюджет
  • Рішення про надання приймається державними органами управління 
  • Маємо низку непрофінансованих державних програм 
  • Можливо звернутись за фінансуванням
3. Кошти КП

«Донецькміськводоканал»

  • Виключне повноваження міської рад
  • Відсутність навантажень на місцевий бюджет
  • Відсутність потрібної суми
  • На даний час не є можливим
4. Кредити                                                                                  
а) в  Українському банку
  • Виключне повноваження міської ради
  • Висока процентна ставка
  • Короткострокове фінансування 
  • На даний час не є можливим
б) в  Міжнародних фінансових організаціях
  • низька процентна ставка 
  • можливість довгострокового фінансування
  • Потрібні коштовні консалтингові послуги від  міжнародних консультантів
  • Кошти надаються виключно під державні гарантії
  • Рішення про надання гарантії приймається державними органами управління 
  • Немає жодної гарантії отримання коштів
  • Можливо звернутись за грантами для фінансування консалтингових послуг
в) В банку-нерезиденті
  • Виключне повноваження міської ради
  • низька процентна ставка
  • можливість довгострокового фінансування
  • Потрібна страхова гарантія
  • Рішення про можливість  приймається за результатом аудита фінансової діяльності міської ради
  • Можливо звернутись за фінансуванням після аудиту фінансової діяльності ради

 

Як ми бачимо, жоден з варіантів фінансування не може бути реалізований зі  стовідсотковою вірогідністю, але варіанти фінансування, мінімально залежні від зовнішніх факторів (ті, що знаходяться в межах повноважень міської ради) напевне і є найбільш реальними. 

На наші звернення за отриманням державного фінансування ми отримали відповідь, що наші побажання можливо будуть враховані при формуванні Державних бюджетів майбутніх періодів. 

Вивчення програм Міжнародних фінансових організацій в Україні та безпосередні заявки міста щодо отримання грантів, в подальшому призвели до отримання великого гранту на консультаційні послуги з розробки технікоекономічного розрахунку (Feasibility study) Проекту «Поліпшення питного водопостачання, водовідведення та очистки стічних вод у м. Донецьк», але це тема для окремої статті. Зараз лише підкреслимо, що головну перепону взаємодії органів місцевого самоврядування з МФО  створюють різноманітні державні та напівдержавні структури, які намагаються самостійно визначати та нав’язувати пріоритетні проекти для фінансування. Крім того, залучення коштів МФО потребує забезпечення довготривалого багатоступеневого процесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1027 від 10 листопада 2008 р. «Про порядок ініціювання, підготовки та реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями».

Банки-нерезиденти, визначені зґідно проведеного моніторингу та опитування (італійські банки Intesa Sanpaolo та UniCredit), надали індикативні оферти щодо можливості довгострокового фінансування нашого проекту шляхом відкриття кредитних ліній за ставками, близькими до ставок CIRR* та EURIBOR** при умові отримання міською радою страхової гарантії  експортно-кредитного агентства (у нашому випадку – італійського агентства SACE S.p.A.). 

* Commercial Interest Reference Rate (CIRR) – базова індикативна європейська кредитна ставка для довгострокового кредитування в Євро за фіксованою ставкою (діє від підписання кредитної угоди до її закінчення – на момент отримання оферт складала 2,4% річних). 

** Euro Interbank Offered Rate (EURIBOR) – базова індикативна європейська кредитна ставка для довгострокового кредитування в Євро за плаваючою ставкою (щомісячно переглядається протягом дії кредитної угоди згідно до офіційно публікованих ставок EURIBOR – на момент отримання оферт складала 1,0870% річних).

Також відмітимо, що страхова гарантія SACE – це вимога італійських банків. Якщо банк, або виробник обладнання – резидент іншої країни, то й гарантійне агентство напевне має буди з країни експортера. Для Вашої зручності в Таблиці 10 ми наводимо список державних експортних агентств Європейського Союзу. Крім того є низка агентств комерційних (у деяких з них рейтинг навіть вищий ніж у державних). Загальне правило – треба, щоб ці гарантії були акцептовані банком, який здійснює фінансування. 

ТАБЛИЦЯ 10

Експортно-кредитні агентства

Країна Назва Сайт
1. Австрія  Export Finance and Insurance  Corporation  (EFIC) www.oekb.at
2. Бельгія  Office National du Ducroire/Nationale Delcrederedienst  (ONDD) www.delcredereducroire.be
3. Великобританія UK Export Finance (ECGD) www.gov.uk/government/or ganisations/uk-exportfinance
4. Греція Export Credit Insurance Organisation (ECIO) www.oaep.gr
5. Данія  Eksport Kredit Fonden (EKF) www.ekf.dk
6. Іспанія  Compañía Española de Seguros de Crédito a la Exportación (CESCE) www.cesce.es
7. Італія*  SACE S.p.A. Servizi Assicurativi del Commercio Estero  www.sace.it
8. Люксембург  Office du Ducroire (ODD) www.ducroire.lu

* — SACE S.p.A це офіційне експортно-кредитне агентством Італії (100% капіталу належить Міністерству економіки Італії), яке надає підтримку італійським компаніям в їх міжнародних торгівельних операціях, пропонуючи широке коло страхових послуг та гарантій. Всі ці зобов’язання забезпечуються Урядом Італії.

Оскільки SACE S.p.A державне агентство, то надання кредитних гарантій має декілька обмежень: 

  • рішення, щодо його надання може виноситись лише за результатами детального аудиту позичальника;
  • страхова премія при цьому не може бути нижчою ніж MPR ( Minimum premium rate – затверджується Міністерством економіки);
  • може надаватись лише для експорту товарів італійського походження.

Але ці гарантії, як фінансовий інструмент, мають  низку переваг: 

  • Для позичальника – це можливість збільшення строків фінансування, практично не обмежений розмір операцій, відсутня необхідність надання власних активів для забезпечення, зниження вартості кредита.
  • Для банка – 95-відсоткова гарантія повернення кредиту, відсутність (згідно до італійського законодавства) необхідності формування резерву для цього кредиту (нульовий коефіцієнт фонду резервування).

Як виявилось, аудит діяльності міської ради, та управління капітального будівництва – кінцевого позичальника, не є дуже складною і довготривалою процедурою. Згідно до нашої заявки про надання гарантії, ми отримали стандартні питання, які стосуються ТЕО проекту, положення про управління капітального будівництва та порядку його фінансування. Всі інші фінансові документи діяльності міської ради, які доступні для всіх бажаючих на офіційному сайті міста, кредитне агентство проаналізувало дистанційно. Після цього група аудиторів САЧЕ, прибула в Донецьк і на протязі трьох днів  перевірила автентичність публічних та фактичних документів діяльності ради. Робочою групою було забезпечено сприяння діяльності аудиторів (оперативність надання доступу до документів, закріплення за кожним з аудиторів перекладача та компетентного спеціаліста щодо консультування з питань бюджетного законодавства та місцевого самоврядування в Україні). За результатами аудиту SACE S.p.A ми отримали лист про готовність надання страхової гарантії для фінансування нашого проекту. Найголовніше для аудиторів, і на це хочеться звернути особливу увагу колег – публічність господарської та фінансової діяльності  міської ради. Цей фактор, завдяки відкритості фінансової документації і прозорості в прийнятті стратегічних рішень,  був вирішальним для позитивному висновку кредитного агентства. 

Сподіваюсь також, що всім зрозуміло: ні банк, який купує ресурси за базовими європейськими ставками і додає свою цілком реальну маржу (яка в рази менша за маржу вітчизняних банків), ні кредитне агентство,  яке створене для стимулювання експорту і за свої послуги отримує комісійну винагороду від позичальника  – не є благочинними організаціями. Але з їх допомогою ми отримали реальний механізм реалізації суверенного права місцевого самоврядування на незалежне врядування — самостійне вирішення питань розвитку своєї території.

Завдяки розумінню виконавцями важливості поставлених завдань та постійній увазі і безпосереднього контролю міського Голови Олександра Лук’янченка поставлені Робочій групі завдання були успішно виконані. Робота комісії почалася в січні 2011 року, а в грудні 2012 вже було отримано позитивний висновок комплексної Державної експертизи на розроблену проектну документацію.

Але з цього моменту почались найцікавіші процеси, зумовлені постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 11.05.2011 р. «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи…». Виявляється, що не залежно від того, що від державного бюджету кошти для реалізації проекту не залучались та залучення їх навіть не планується, тільки з причини того, що кошторисна вартість проекту більша 100 млн. грн., наш проект в обов’язковому порядку підлягає затвердженню Розпорядженням КМУ. 

Порядок ініціалізації, розробки та прийняття Розпорядження КМУ є довготривалим і регламентується тимчасовим Регламентом Кабінету Міністрів України, затвердженим Постановою КМУ № 950 від 18.07.2007 р. Згідно до цього Регламенту наше місто (тільки міста Київ та Севастополь) не може бути навіть ініціатором розпорядження. Ініціатором може бути Облдержадміністрація, або профільне Міністерство. 

Всі свої подальші дії Робоча група вела від імені Донецької облдержадміністрації, яка за нашим поданням готувала ініціативні листи та інформаційні довідки до органів державного управління. Члени Робочої групи з розробниками проекту виконали великий обсяг робіт з підготовки та затвердження дозвільної документації на реалізацію проекту в наступних центральних органах виконавчої влади: 

  • Міністерство регіонального розвитку, будівництва, та житловокомунального господарства України;
  • Міністерство економічного розвитку і торгівлі України;
  • Міністерство фінансів України;
  • Міністерство юстиції України;
  • Секретаріат Кабінету Міністрів України.

І лише в жовтні 2013 року була отримане розпорядження Кабінету Міністрів України про затвердження нашого проекту № 791-р.  

Нажаль, через форс-мажорну ситуацію на Донбасі, реалізація проекту тимчасово призупинилася. Проте отриманий досвід може бути на нашу думку цікавим і дозволить іншим органам місцевого самоврядування використати його при підготовці подібних проектів. 

Основними моментами при цьому мають бути наступні: 

  1. Публічність та      прозорість          діяльності органів      місцевого самоврядування.
  2. Визначення кола проблем, які потребують негайного вирішення, але не можуть бути реалізовані через брак коштів.
  3. Підтримка такого рішення з боку керівництва міста та більшості депутатів.
  4. Створення робочої групи для організації реалізації проекту з наданням їй необхідних повноважень для вирішення поточних питань.
  5. Розробка детального плану з підготовчої роботи з чітким визначенням термінів, необхідних ресурсів та відповідальних осіб.
  6. Контроль за виконанням плану та постійна інформація громадськості про заходи, що плануються та результати майбутньої реалізації проекту. 
  7. Виділення коштів на місцевому рівні для фінансування розробки підготовчих документів для отримання кредитних ресурсів.
  8. Налагодження прямих зв’язків органів місцевого самоврядування з МФО та кредитно-експортними агентствами.

Окремо хочеться зупинитись на питаннях, які поза зоною впливу органів місцевого самоврядування, але суттєво впливають як на строки підготовки (наш проект готувався майже три роки при європейській нормі 1,5 року), так і взагалі на можливість реалізації інфраструктурних проектів місцевими громадами. Пропонується: 

  • Визначити, що державна експертиза проекту потрібна лише на стадії ТЕО і тільки для проектів з залученням державного фінансування. Сама проектно-кошторисна документація не потребує додаткової експертизи тому, що це — відповідальність проектувальника, генпідрядника та замовника. 
  • Погодження ТЕО на державному рівні обмежити рівнями Мінрегіонбуду та Мінфіну із визначенням конкретних строків для розгляду.
  • На довгострокову перспективу розробити та затвердити державну освітню програму підготовки спеціалістів по роботі з міжнародними фінансовими організаціями в навчальних закладах України, в найближчий час — терміново впровадити підготовчі курси для державних службовців та службовців місцевого самоврядування з цього профілю за рахунок грантів та інших донорських програм.
  • В мінімально можливий строк запровадити на міждержавному рівні (в першу чергу із країнами ЄС) практику взаємного визнання сертифікатів на обладнання, проектної документації та застосовності технологій. 

Оскільки обсяг цієї статті не дозволяє висвітити найдрібніші деталі проекту, автори завжди готові до листування та безпосереднього спілкування із читачами, зацікавленими у впровадженні інфраструктурних проектів та пропонують започаткувати на сторінках журналу широку дискусію фахівців щодо теорії та практики впровадження нових механізмів управління проектами в місцевому самоврядуванні.

 

Контакти авторів:

ГВЕТАДЗЕ Іван Георгійович: +38 044 272 17 58 secretar@gorodstroy.com.ua

ПРИХОДЬКО Роман Вікторович:  +38 050 988 34 32  dobropol@ukr.net